|
Благодарю замечательную поэтессу
Оксану Федишин
http://www.stihi.ru/avtor/oksi3
за чудесный перевод стихотворения на украинский язык:
Храм Небесний
Були дні такі - не хотілося жити ...
Могла лише віри сердечно просити.
Розлившись ласкавою річкою, мирно
Прощенням текла крізь потік людський в гирло…
У щасті прийшлося цвісти-відцвітати…
Й ось вибір Творця – світлом світові стати.
Й хоч ворог вирує, штовхає в безодню, -
Я не похитнусь! Звершу волю Господню.
Всесильний, обнімеш, мов любляча мати!
Як хочу від Тебе все гідно прийняти!
Удачею Шлях мій незримий охопиш,
Поселишся в серці й любов’ю оздобиш.
Ти – відгук щасливий в сердечному дзвоні.
Я – світла промінчик в Христовій Короні.
Крізь прірву до Тебе життя вело в болі
Дорогою віри повзла у недолі.
Я впала в смиренності перед Всевишнім
Рядочком мізерним у полчища книжні.
Розкидавши вихрам , вітрам все безчестя,
В Храм неба вливаюсь - в омріяне щастя!
*
*
АВТОГРАФ ВІЧНОСТІ… - АЗЪ ЄСМЬ ЛЮБОВ.
http://www.stihi.ru/2013/07/17/1284
Мовчиш, Душа-Дух-Розум-Тіло?.. -
В "петлю часів" ти знову влетіло ..
Пізнати глибше світ схотіло?..
Тоді терпи... бездонну втому,..
Безмовно сховану під шаром
Емоцій, спогадів, жадання ...
Не нарікай... - мов, час змагання
Ввергає нас в ха'ос страждання ...
Все чітко вивірено... Вищим
Судити те, що долі ближче.
А нам про смисл відвічний дбати?
О, як суєтно розум жвавий...
І, підкорившись волі духу,
За числа долю смерть хапає, ..
Земне встеляє м'якше пуху, ..
І з тлінним тілом погасає, ..
До Абсолюту розчиняє...
А життя дихає, колише...
Натхненням душу наповняє,
"Аз єсмь - любов ..." - на душах пише ... -
Автограф Вічності ...
Я НЕ ПЛАЧУ... – МНОЮ ПЛАЧЕ НЕБО
Я не плачу ... – мною плаче небо ...
Біль запліднив часу нетерпимість .
Сплутала душа Закон й потребу...
І в потоці смутку розчинилась...
Тоне роздумів вантаж в ефірі,
Покидаючи життєві грані.
Молить дух за прощення і віру,
Ниють серця невигойні рани.
Пам'яті звучать таємні струни,
Ніч в бездонних снах перебирає…
Й ось подало сонце теплий струмінь –
Й з ним, здавалось би, печаль вмирає ...
Знов душа заплуталась в халепі:
Правда з небилицею – внакладку.
Я не плачу ... – мною плаче небо
Сумом без кінця і без початку ...
*
НЕБО, НАВЧИ МЕНЕ ДИХАТИ... ТИМЧАСОВА АРИТМІЯ
==============================================
......................... "Нас годує проданий час,
........................... І я не знаю, що сказати
........................... Небо, навчи мене дихати!. "
............................................... група Terpincode *
НЕБО, НАВЧИ МЕНЕ ДИХАТИ... ТИМЧАСОВА АРИТМІЯ
http://www.stihi.ru/2013/07/17/1284
*
Розум придрімав у тишині..,
будучи запліднений вві сні,
та не може розродитись словом ...
Море, дай же силу хвиль твоїх,
щоб страх втрат на певний час затих,
і воскрес мій дух в потоці новім! ..
Приспів:
Кожен подих знов несе печаль,
б'юсь об скелю роздумів, а жаль
розсипає вниз емоцій пір'я.
Небо, дихати мене навчи,
хай любов ширяє у душі,
щастям-вдачею наповнює з довір'ям ...
**
Знов душа штормить в сліпій ночі,
серце птахом зраненим кричить...
в хвилях світло мудрості втрачає.
О пісок, смиренності навчи:
тяжкість ніг усіх щодня терпиш ,
та тіла за біль не докоряєш...
Приспів:
Кожен подих знов несе печаль,
б'юсь об скелю роздумів, а жаль
розсипає вниз емоцій пір'я.
Небо, дихати мене навчи,
хай любов ширяє у душі,
щастям-вдачею наповнює з довір'ям ...
Небо, дихати мене навчи...
16.08.2013
*
Я КОРІННЯМ ДО ТЕБЕ ПРИСОХ І ВСЮ ДУШУ ТОБІ ЛИШЕ ВИЛИВ
ТВОРЦЮ
http://www.stihi.ru/2008/06/18/4201
Я так довго до Тебе лечу... Від мандрівок втомилися крила.
Та до Тебе, Святий, все ж примчу! Ось всю душу Тобі лиш відкрив я ...
Напої же мене дивом мрій, візерунком небесних сонетів,
"Рос" сузір'я мені подаруй, у оточенні храмів-букетів.
Найщасливіший Ти є мій вдох, я - Твій видих гіркий, нещасливий.
Я корінням до Тебе присох і всю душу Тобі лише вилив.
Ти - великий, Ти - мій ідеал, Ти є Всесвіт, а я - лиш крупинка,
Та енергій невидимих шквал побивається в кожній сльозинці.
Якщо винен я,- прошу прости, указавши на гріх достеменно,
А невинний, - тоді захисти ... серце просить любові смиренно.
Поцілуй мене вихором снів, заспокій мене зором натхненним
І, почувши м'який подих слів, поруч я опинюсь потаємно...
І покотиться без вороття по теренах Вітчизни клубочок:
Я дізнаюсь, як цінне життя, що без злості, образ, суперечок...
Лиш любов'ю одягнусь взамін й насичусь лиш Тобою в причасті,
А кришталю небесного дзвін стане символом Віри і Щастя!..
*
Храм Небесний
БулИ дні такІ - не хотІлося жИти ...
МоглА тІльки вІри сердЕчно просИти.
РозлИвшись ласкАвою рІчкою, мИрно
ПрощЕнням теклА крізь потІк людськИй в гИрло…
У щАсті прийшлОся цвістИ-відцвітАти…
Й ось вИбір ТворцЯ – свІтлом свІтові стАти.
Й хоч вОрог вирУє, штовхАє в безОдню, -
Я не похитнУсь! ЗвЕршУ вОлю ГоспОдню.
ВсесИльний, обнІмеш, мов лЮбляча мАти!
Як хОчу від ТЕбе все гІдно прийнЯти!
УдАчею ШлЯх мій незрИмий охОпиш,
ПосЕлишся в сЕрці й любОв’ю оздОбиш.
Ти – вІдгук щаслИвий в сердЕчному дзвОні.
Я – свІтла промІнчик в ХристОвій КорОні.
Крізь прІрву до ТЕбе життЯ велО в бОлі
ДорОгою вІри повзлА у недОлі.
Я впАла в смирЕнності пЕред ВсевИшнім
РядОчком мізЕрним у полчища книжні.
РозкИдавши вИхрам , вітрАм все безчЕстя,
В Храм нЕба вливАюсь - в омрІяне щАстя!
*
РОЗПИШИСЯ ЛЮБОВ'Ю НА МОЇЙ ДОЛІ...
ТВОРЦЮ
================================
Райський підпис постав на моєму чоліІ
в любові до Тебе направлю політ.
Розчинившись в солодкій знемозі буття,
Вірю в те, що щасливою буду і я....
Також підпис удачі постав на очах...
Я є вихор емоцій в розцвічених снах,..
Моє серце петардою вгору злетить,
Щоб у вибусі щастя родились рядки...
На вустах моїх посмішки підпис постав,
Допомоги лавиною жару в перстах,..
Розмалюй візерунком довічний покрів,
Обдаруй красотою Твоїх чистих снів...
Розпишися любов'ю на долі моїй... -
Я прийшла, щоб служити Тобі на Землі.
Навчи щиро молитись й стерпіти усе,
Щоб змогла я злетіти до вічних осель!..
Долі підпис постав на моєму чолі...
БЛАГОСЛОВЕННЕ
http://www.stihi.ru/2013/12/15/1454
Так час відносить
Наші бажання у вічності далі ...
Похмура осінь
Зливами смутку емоції жалить ...
Ґудз сокровенний
Прикрість розлуки стоншує в долі.
Крильця натхнення
Хмарку обтяжують, сліз повну в горі...
Ніч. І не спиться -
Серце за ниточки пам'яті тягне,
Встромлені спиці -
Дума в'язання закохано манить ...
Долі єднання
Плетиво казки нагадують давнє..
В вирі зітхання -
Жаль: почуття закрутилося справжнє.
Спи, мій любимий,
Хай тобі замок зі щастя присниться –
Дивно незримий
Рух чудо-долі едем-колісниці.
Вічно блаженні
Ті, хто подібних в житті не осудить,
Благословенне
Все те, що було і, мабуть, ще буде ...
| 